22 вересня президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом США Дональдом Трампом на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Наступного дня, 23 вересня, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий зустрітися і з Трампом, і з Зеленським, однак лише за виконання певних, поки не названих «передумов» з боку Росії. Держсекретар США Рубіо оголосив, що США запросили Путіна на саміт G20. Ідею розкритикували прем’єрка Італії Джорджі Мелоні та очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, а 14 сенаторів закликали Трампа відкликати запрошення.
Розвиток подій 25–26 вересня
Напередодні речник федерального уряду Німеччини Штефан Корнеліус повідомив, що Берлін узяв запрошення Путіна до відома та наголосив на неможливості нормалізації відносин із Росією на тлі війни проти України. 26 вересня 2026 року в Оттаві міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зайшов далі: він позитивно оцінив ініціативу Трампа і назвав запрошення лакмусовим папірцем для перевірки реальної готовності Путіна до серйозних переговорів щодо завершення війни. За словами Вадефуля, для справді серйозних переговорів необхідне припинення вогню.
Канадська позиція та український контекст
Під час того ж візиту міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд підтримала дипломатичні контакти і зазначила, що Канада не планує бойкотувати саміт G20 у разі участі Путіна. Президент Зеленський раніше висловив думку, що саміт G20 може стати майданчиком для результативної тристоронньої зустрічі України, США та Росії. Місце і точні дати грудневого саміту G20 у Маямі наразі підтверджені лише одним із джерел.
Залишити відповідь